Прот. Олександр Двінятін, настоятель Свято-Троїцького храму м.Бриджпорт, США
Офіційний сайт Української Православної Церкви Канади (Константинопольського Патріархату), сповістив, що на відкритті наради Консисторії 15-17 квітня 2010 року Його Високопреосвященство Іван (Стінка), митрополит, Предстоятель УПЦ Канади, архієпископ Вінніпегу та Центральної єпархії «повідомив членів Консисторії, що після довгих роздумів, молитов, а також з уваги на стан свого здоров'я, вирішив уступитися від посади Первоієрарха Української Православної Церкви в Канаді та вийти на заслужений відпочинок. Про свій намір Митрополит написав офіційного листа Соборові Єпископів, членам Консисторії УПЦ Канади та Вселенському Патріарху. Його Високопреосвященство підкреслив, що має намір зробити публічне оголошення у цій справі на 22-му Звичайному Соборі УПЦ Канади, який відбудеться 12-18 липня 2010 року в Вінніпезі. У свойому листі він зазначив, що його емеритура починається від 18 липня 2010 року». Отже, Українська Православна Церква Канади готується до виборів митрополита. Проведення цих виборів регламентується Статутом УПЦ Канади (затвердженим 2008 року) та «Статтями угоди між Українською Паравославною Церквою Канади та Вселенською Патріархією Константинополя» у відповідності до встановлених норм і практик УПЦ Канади та Вселенського Патріархату. За статутом Собор УПЦ Канади є вищим керівним органом цієї Церкви, щоправда його рішення дійсні лише після затвердження їх Константинопольським Патріархом. Черговий Собор збирається раз на п'ять років. Учасниками Собору є всі єпископи УКЦ Канади, члени Консисторії та Постійних Комітетів Консисторії, редактор офіційного церковного видання, представники Коллегії Святого Андрія, молодіжних церковних об’єднань, делегати парафій і місій УПЦ Канади. 16 квітня 2010 року Консисторія УПЦ Канади визначила вісім етапів процедури обрання митрополита. При цьому, останній, восьмий етап, що стосується поставлення митрополита на кафедру, було визначено першим. За практикою попередніх років, коли УПЦ Канади була незалежною і виводила свій родовід від Української Автокефальної Православної Церкви, митрополита обирав Освячений Собор і поставляли ієрархи цієї Церкви за Божественою літургією в заключний день роботи Собору. Згідно з домовленостями 1990 року, між УПЦ Канади та Вселенською Патріархією, ця практика не можлива. Поставлення митрополита не відбудеться під час літургії в заключний день роботи Собору, бо рішення Собору, стосовно обрання митрополита, мають бути ратифіковані Священим Синодом Константинопольського Патріархату (стаття 6 Угоди). Інші етапи процедури визначені наступним чином.
Візит Патріарха Варфоломія закріпив остаточну поразку російської церковної дипломатії
Прот. Олександр Двінятін, настоятель Свято-Троїцького храму м.Бриджпорт, США
Візит Константинопольського Патріарха Варфоломія до Москви широко висвітлювався як російськими так і українськими засобами масової інформації. Від патріарха чекали сюрпризів та гучних заяв. Не було ні першого ні другого. Заяви були неоднозначні та нечіткі, а після всих монтажів залишилося липке відчуття невисловленості. Неозвученими залишилися і причини, з яких Константинопольський Патріарх прибув до Москви саме цими травневими днями. Наївности ради можна писати, що Вселенський Патріарх прибув на тезоіменитство Московського Патріарха, спільно помолитися, відсвяткувати та насолодитися красотами Москви та Петербургу, але така наївність принижує як того хто її пише, так і того хто її читає. Дату візиту патріарха Варфоломія до Москви було вибрано зовсім не випадково. Останні дні травня 2010 року стали епохальними для Константинопольського Патріархату і докорінно змінили розклад сил у Світовому Православ’ї. Правда, сталося це не в Москві. Допоки Московська Патріархія тішилася увагою Його Всесвятості, Вселенська Патріархія зробила великий і найпотужніший, протягом останніх століть, крок до об’єднання Світового Православ’я.
Прот. Олeксандр Двінятін, настоятель Свято-Троїцького храму м. Бриджпорт, США
15 травня 2010 року Вища атестаційна комісія України видала наказ за номером 273, яким «Богослів’я» було внесено до переліку спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій та здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і вчених звань. Як наукову спеціалність «Богослів’я» зарахували до наукової галузі «Філософські науки». Прийняте рішення є половинчатим. «Богослів’я» так і не стало самодостатнім і відправлено у прийми до «Філософських наук». Незважаючи на це, наявність Богослів’я, як академічного предмету, відкриває широкі можливості перед українською богословською думкою та тягне за собою нові випробування і виклики. Західна теологія пережила подібні виклики зовсім не безболісно. Чи готова система церковної освіти до цого рішення? Для того, щоби відповісти на це питання, по-перше, оглянемо наявний стан українського богослів’я. По-друге, проаналізуємо ряд викликів, що поставали перед західною богословською думкою, а тепер, ймовірно, постануть перед українською.
Прот. Олександр Двінятін Неоніла Семигинівська П’ятниця, 12 січня 2007 року, нічим не вирізнялася серед інших днів. Життя американської столиці, як і тисяч інших міст, нагадувало мурашник, з його складною, для стороннього ока незрозумілою структурою і вічно заклопотаними мешканцями. На одній із станцій вашингтонського метрополітену о 7:51 ранку з’явився молодий чоловік. Звичайні джинси, футболка з довгим рукавом, бейсболка на голові робили його подібним до мільйонів американців. Проте, на відміну від інших, чоловік нікуди не поспішав. Він ретельно обирав місце де примоститися й врешті-решт зупинився біля стіни, єдиною прикрасою якої була урна для сміття. З невеличкого футляру дістав стареньку скрипку, поклав на її місце кілька долларових купюр та дрібних монет і, повернувши футляр до народу, почав грати.
Автор: O_Dviniatin 25 березня 2010 переглядів: 307
Гідний приклад молодим
На третій день Різдвяних свят 1925 року, на північному сході України, там, де Сумщина межує з російським кордоном, в родині Федора та Мотрони Фальків народився хлопчик якого назвали Анатолій. Ні лютий мороз, ні хуртовина, ні колючий сніг, що щедро засипав подвір’я, не могли затьмарити урочистості Різдва Христового та радості від народження сина. Тієї морозної ночі ніщо не передвіщало біди. Хто міг знати тоді, що буквально за декілька років комуністичний режим заарештує батька як куркуля, розвалить господарство і ціла родина буде приречена на голодну смерть. Дідусь, бабуся, мама, дві сестри, дядьки – всіх забрав лютий голод. З великої родини дивом вижив один Анатолій.
85 років потому
Затишна заля прикрашена букетами живих квітів. Портрет Шевченка у вишитому рушнику. На сцені Консул України пан Богдан Мовчан зачитує Указ Президента України Віктора Андрійовича Ющенка: «За вагомий особистий внесок у вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу, активну діяльність на ниві висвітлення правди про голодомори в Україні постановляю: Нагородити орденом «За заслуги» III ступеня ФАЛЬКА Анатолія Федоровича - громадського діяча, голову Комітету з вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, громадянина США». Під гучні оплески на сцену піднімається убілений сивиною чоловік. Лише мить, і, трохи кольнувши груди біля серця виблискує орден. Ця коротка і разом з тим безмежно довга мить зконцентрувала роки важкої роботи та суворої боротьби. Виблискують спалахи фотокамер, і на згадку нащадкам, завмирає час визнання Україною заслуг свого сина. Як спалахи світла проносяться картини життя.
Главная : Річні загально-парафіяльні збори Свято-Троїцької громади УПЦ КП в США
Автор: O_Dviniatin 15 березня 2010 переглядів: 417
Річні загально-парафіяльні збори Свято-Троїцької громади УПЦ КП в США
З благословення Святішого Філарета, Патріарха Київського і всієї Руси-України, 14 та 21 лютого 2010 року в церковній залі Свято-Троїцького Храму, м. Норт Роялтон штат Огайо, відбулися річні загально – парафіяльні збори Управи та Сестринства парафії. Збори молитвою відкрив настоятель — митрофорний протоієрей Богдан Згоба. Парафіяни одноголосно проголосували за проведення річних зборів та пом’янули заупокійним співом ”Вічная пам'ять” померлих парафіян. Далі Ігор Гнида зачитав протокол піврічних Загальних зборів про роботу в парафії, який було затверджено одноголосно. Потім прот. Богдан Згоба прозвітував перед громадою. Він повідомив що, у 2009 році відбулося чимало приємних подій в житті парафії. З приємністю настоятель відзначив збільшення кількості парафіян: за минулий рік було прийнято до Троїцької парафії 30 родин. Влітку було проведено дитячий табір. Отець Богдан подякував за надані намети та допомогу в проведенні літніх заходів. Зокрема, було розпочато Недільну школу для дітей. Недільна школа на сьогодні налічує понад 40 діток різного віку. З успіхом проведено Престольне свято Тройці, та достойно вшановано приїзд Глави нашої Церкви, Святішого Філарета Патріарха Київського і Всієї Руси-України. На закінчення звіту настоятель подякував всім за допомогу в проведенні вищезгаданих заходів та працю в громаді.
Витяг з журналів засідання Священного Синоду УПЦ КП
ЖУРНАЛ № 2
СЛУХАЛИ: Доповідь Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про невиконання преосвященним Олександром (Биковцем), архієпископом Уманським (Детройт, США), рішень Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату (Журнал № 27 від 13 грудня 2009 р.).
ДОВІДКА: [i]На своєму засіданні 13 грудня 2009 р. Священний Синод розглянув діяльність преосвященного Олександра (Биковця), архієпископа Уманського (Детройт, США), та прийняв відповідні рішення (Журнал № 27 від 13 грудня 2009 р.). Серед іншого Священний Синод зобов’язав преосвященного Олександра, архієпископа Уманського, в місячний термін в ясній і однозначній формі листом на ім’я Предстоятеля спростувати свої претензії на керівництво окремою неіснуючою юрисдикцією під назвою «УАПЦ (Соборноправна)» (п. 8). Синод ухвалив, що в разі, якщо преосвященний Олександр, архієпископ Уманський, не виконає рішень Священного Синоду, які стосуються його діяльності, мати на наступному засіданні судження про його подальше перебування в складі єпископату УПЦ Київського Патріархату (п. 9).
«Інтернет і підростаюче покоління» - цей топік є одною з найпоширеніших тем обговорення у рамках сучасного Західного Душпастирства та Пастирського богослов’я. Очевидно, що і Православна Церква не може оминути нагальний виклик сьогодення. Осмислення і адекватна реакція, мудрі духовні настанови для батьків та вчителів, неможливість ізоляціонізму та розумне унормування контенту, критична кількість часу перебування в мережі – лише деякі з питань, відповіді на які має дати сучасна богословська наука. Напевно, ці відповіді ховаються на перетині аналізу Біблійних текстів, Писань Святих Отців та сучасної наукової думки стосовно способу, передачі та збереження інформації, учительства, виховання, пастирської опіки та відповідальності. Виникає природне питання: «Чи Західні Церкви запропонували варіанти відповіді на цю, напевно, універсальну проблему?» Відповідей безліч, починаючи від повної заборони користуватися Інтернет мережею, яка стартово приречена на провал, або витиснення на маргінес життя, до заохочення і утворення церковних інституцій, що розробляють і втілюють власні мережеві проекти. Проте, на думку Західних теологів, жодна з відповідей не дала позитивного результату, тому продовжуються пошуки, дискусії, звернення духовенства та застереження до батьків і вчителів.
За повідомленням порталу християнських новин crosswalk.com від 14 січня, понад тисячу християн зібралися у Лос Анжелесі з протестом проти вбивства коптів у Єгипті. Протестуючі заявляли, що християни Єгипту не мають жодного захисту. Подія, що стала причиною протесту відбулася на Різдво Христове, яке Копти святкують 7 січня, за старим календарем. Озброєний чоловік відкрив вогонь по натовпу віруючих, що поверталися додому після північної Різдвяної служби у древньому місті Наг Гаммаді. Семеро коптів було вбито, як мінімум шестеро зазнали важких поранень.
Світова християнська преса назвала минулий 2009 рік переламним в історії світового Православ’я. Варто звернути увагу на подію яку численні коментатори вважають головною подією року в Православному світі. Це зовсім не обрання нового Предстоятеля РПЦ, з яким пов’язані великі надії відродження російських імперських порядків. Це виступ Вселенського Патріарха Варфоломея по Американському телебаченню. 20 грудня Його Всесвятість з’явився на американському CBS news show «60 хвилин». Протягом годинної передачі Патріарх зумів зробити те, чого не вдавалося його попередникам століттями.
Передісторія
Для того, щоби зрозуміти що ж власне відбулося, що хотів сказати, і що сказав Патріарх, треба згадати, що довгий час Московська Патріархія, як найбільш численна і потужна Православна Церква світу, намагалася змагатися за церковний вплив з Константинопольським Патріархатом. Світ сприймав Римо-Католицьку Церкву як структурно організовану та ієрархічно підпорядковану, а Православну Церкву як окремі, роз’єднані Помісні Церкви, кожна з яких живе своїм власним життям.
16 червня 2010 
