«Інтернет і підростаюче покоління» - цей топік є одною з найпоширеніших тем обговорення у рамках сучасного Західного Душпастирства та Пастирського богослов’я. Очевидно, що і Православна Церква не може оминути нагальний виклик сьогодення. Осмислення і адекватна реакція, мудрі духовні настанови для батьків та вчителів, неможливість ізоляціонізму та розумне унормування контенту, критична кількість часу перебування в мережі – лише деякі з питань, відповіді на які має дати сучасна богословська наука. Напевно, ці відповіді ховаються на перетині аналізу Біблійних текстів, Писань Святих Отців та сучасної наукової думки стосовно способу, передачі та збереження інформації, учительства, виховання, пастирської опіки та відповідальності. Виникає природне питання: «Чи Західні Церкви запропонували варіанти відповіді на цю, напевно, універсальну проблему?» Відповідей безліч, починаючи від повної заборони користуватися Інтернет мережею, яка стартово приречена на провал, або витиснення на маргінес життя, до заохочення і утворення церковних інституцій, що розробляють і втілюють власні мережеві проекти. Проте, на думку Західних теологів, жодна з відповідей не дала позитивного результату, тому продовжуються пошуки, дискусії, звернення духовенства та застереження до батьків і вчителів.
22 січня 2010 