МОЯ БАБУСЯ[center] Галина Сухомлин Маняко Моя бабуся з голоду померла, Як яблуні цвіли в її селі, Тоді Росія шкіру нашу дерла З вампіром найлютішим на чолі. Моя бабуся хліб для нас плекала, Що степом пах у неї на столі, Й дітей своїх у чебреці купала І вчила нас любити журавлів, І працювать на славу! Й буть орлами, І землю рідну ревно берегти, Й не бути зайд ганебними рабами, І стяг козацький високо [/left]нести!
|