Прот. Олександр Двінятін, настоятель Свято-Троїцького храму м.Бриджпорт, США
Офіційний сайт Української Православної Церкви Канади (Константинопольського Патріархату), сповістив, що на відкритті наради Консисторії 15-17 квітня 2010 року Його Високопреосвященство Іван (Стінка), митрополит, Предстоятель УПЦ Канади, архієпископ Вінніпегу та Центральної єпархії «повідомив членів Консисторії, що після довгих роздумів, молитов, а також з уваги на стан свого здоров'я, вирішив уступитися від посади Первоієрарха Української Православної Церкви в Канаді та вийти на заслужений відпочинок. Про свій намір Митрополит написав офіційного листа Соборові Єпископів, членам Консисторії УПЦ Канади та Вселенському Патріарху. Його Високопреосвященство підкреслив, що має намір зробити публічне оголошення у цій справі на 22-му Звичайному Соборі УПЦ Канади, який відбудеться 12-18 липня 2010 року в Вінніпезі. У свойому листі він зазначив, що його емеритура починається від 18 липня 2010 року». Отже, Українська Православна Церква Канади готується до виборів митрополита. Проведення цих виборів регламентується Статутом УПЦ Канади (затвердженим 2008 року) та «Статтями угоди між Українською Паравославною Церквою Канади та Вселенською Патріархією Константинополя» у відповідності до встановлених норм і практик УПЦ Канади та Вселенського Патріархату. За статутом Собор УПЦ Канади є вищим керівним органом цієї Церкви, щоправда його рішення дійсні лише після затвердження їх Константинопольським Патріархом. Черговий Собор збирається раз на п'ять років. Учасниками Собору є всі єпископи УКЦ Канади, члени Консисторії та Постійних Комітетів Консисторії, редактор офіційного церковного видання, представники Коллегії Святого Андрія, молодіжних церковних об’єднань, делегати парафій і місій УПЦ Канади. 16 квітня 2010 року Консисторія УПЦ Канади визначила вісім етапів процедури обрання митрополита. При цьому, останній, восьмий етап, що стосується поставлення митрополита на кафедру, було визначено першим. За практикою попередніх років, коли УПЦ Канади була незалежною і виводила свій родовід від Української Автокефальної Православної Церкви, митрополита обирав Освячений Собор і поставляли ієрархи цієї Церкви за Божественою літургією в заключний день роботи Собору. Згідно з домовленостями 1990 року, між УПЦ Канади та Вселенською Патріархією, ця практика не можлива. Поставлення митрополита не відбудеться під час літургії в заключний день роботи Собору, бо рішення Собору, стосовно обрання митрополита, мають бути ратифіковані Священим Синодом Константинопольського Патріархату (стаття 6 Угоди). Інші етапи процедури визначені наступним чином.
Візит Патріарха Варфоломія закріпив остаточну поразку російської церковної дипломатії
Прот. Олександр Двінятін, настоятель Свято-Троїцького храму м.Бриджпорт, США
Візит Константинопольського Патріарха Варфоломія до Москви широко висвітлювався як російськими так і українськими засобами масової інформації. Від патріарха чекали сюрпризів та гучних заяв. Не було ні першого ні другого. Заяви були неоднозначні та нечіткі, а після всих монтажів залишилося липке відчуття невисловленості. Неозвученими залишилися і причини, з яких Константинопольський Патріарх прибув до Москви саме цими травневими днями. Наївности ради можна писати, що Вселенський Патріарх прибув на тезоіменитство Московського Патріарха, спільно помолитися, відсвяткувати та насолодитися красотами Москви та Петербургу, але така наївність принижує як того хто її пише, так і того хто її читає. Дату візиту патріарха Варфоломія до Москви було вибрано зовсім не випадково. Останні дні травня 2010 року стали епохальними для Константинопольського Патріархату і докорінно змінили розклад сил у Світовому Православ’ї. Правда, сталося це не в Москві. Допоки Московська Патріархія тішилася увагою Його Всесвятості, Вселенська Патріархія зробила великий і найпотужніший, протягом останніх століть, крок до об’єднання Світового Православ’я.
Прот. Олeксандр Двінятін, настоятель Свято-Троїцького храму м. Бриджпорт, США
15 травня 2010 року Вища атестаційна комісія України видала наказ за номером 273, яким «Богослів’я» було внесено до переліку спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій та здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і вчених звань. Як наукову спеціалність «Богослів’я» зарахували до наукової галузі «Філософські науки». Прийняте рішення є половинчатим. «Богослів’я» так і не стало самодостатнім і відправлено у прийми до «Філософських наук». Незважаючи на це, наявність Богослів’я, як академічного предмету, відкриває широкі можливості перед українською богословською думкою та тягне за собою нові випробування і виклики. Західна теологія пережила подібні виклики зовсім не безболісно. Чи готова система церковної освіти до цого рішення? Для того, щоби відповісти на це питання, по-перше, оглянемо наявний стан українського богослів’я. По-друге, проаналізуємо ряд викликів, що поставали перед західною богословською думкою, а тепер, ймовірно, постануть перед українською.
Прот. Олександр Двінятін Неоніла Семигинівська П’ятниця, 12 січня 2007 року, нічим не вирізнялася серед інших днів. Життя американської столиці, як і тисяч інших міст, нагадувало мурашник, з його складною, для стороннього ока незрозумілою структурою і вічно заклопотаними мешканцями. На одній із станцій вашингтонського метрополітену о 7:51 ранку з’явився молодий чоловік. Звичайні джинси, футболка з довгим рукавом, бейсболка на голові робили його подібним до мільйонів американців. Проте, на відміну від інших, чоловік нікуди не поспішав. Він ретельно обирав місце де примоститися й врешті-решт зупинився біля стіни, єдиною прикрасою якої була урна для сміття. З невеличкого футляру дістав стареньку скрипку, поклав на її місце кілька долларових купюр та дрібних монет і, повернувши футляр до народу, почав грати.
Звертаємось до всіх небайдужих до чужого горя і вірячих у милосердя і ласку господню людей . Нашу сім"ю спіткало велике горе . Наш молодший син Іванко захворів на лейкемію . На жаль , хворобу виявили не зразу , Може якби мама Іванка не лежала на той час у онкодиспансері з діагнозом рак шийки матки ми більше уваги приділяли б дітям і сталося б інакше . Зараз дитина лежить у лікарні . Терміново потрібні кошти . Іванку виповниться 12 років 5 липня . Він мріє , до того часу він одужає і зможе відсвяткувати своє свято з сім"єю і друзями . У сім"ї троє дітей , батько просто не в змозі заробити зараз таку суму тим більше у нинішній економічній ситуації . Тому просимо в ім"я християнського милосердя допомогти нам врятувати життя нашої дитини.
-- РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ПЕРЕВОДУ В USD НА РАХУНКИ АТ "УКРСИББАНК " INFORMATION FOR EFFEKTING INTERNATIONAL PAYMENTS BY MEANS OF S . W . I .F .T .IN USD , IN F/O JSC UKRSIBBANK CUSTOMERS.
-- : 56A Intermediari: BKTRUS33 DEUTSHE BANK TRUST COMPANY AMERICAS , NEW YORK :57А Account With Institution : KHABUA2K/04402971 UKRSIBBANK KHARKIV , UA :59 Beneficiary customer / № 26204276743800 (account number ) TKACHUK MARIYA OLEKSIYIVNA (name of beneficiary) KHARKOV , UKRAINE
Закарпатьська обл. Іршавський р-н с. Імстичево вул. Мічуріна 16 тел. +380966225937 Україна.
Автор: O_Dviniatin 25 березня 2010 переглядів: 302
Гідний приклад молодим
На третій день Різдвяних свят 1925 року, на північному сході України, там, де Сумщина межує з російським кордоном, в родині Федора та Мотрони Фальків народився хлопчик якого назвали Анатолій. Ні лютий мороз, ні хуртовина, ні колючий сніг, що щедро засипав подвір’я, не могли затьмарити урочистості Різдва Христового та радості від народження сина. Тієї морозної ночі ніщо не передвіщало біди. Хто міг знати тоді, що буквально за декілька років комуністичний режим заарештує батька як куркуля, розвалить господарство і ціла родина буде приречена на голодну смерть. Дідусь, бабуся, мама, дві сестри, дядьки – всіх забрав лютий голод. З великої родини дивом вижив один Анатолій.
85 років потому
Затишна заля прикрашена букетами живих квітів. Портрет Шевченка у вишитому рушнику. На сцені Консул України пан Богдан Мовчан зачитує Указ Президента України Віктора Андрійовича Ющенка: «За вагомий особистий внесок у вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу, активну діяльність на ниві висвітлення правди про голодомори в Україні постановляю: Нагородити орденом «За заслуги» III ступеня ФАЛЬКА Анатолія Федоровича - громадського діяча, голову Комітету з вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, громадянина США». Під гучні оплески на сцену піднімається убілений сивиною чоловік. Лише мить, і, трохи кольнувши груди біля серця виблискує орден. Ця коротка і разом з тим безмежно довга мить зконцентрувала роки важкої роботи та суворої боротьби. Виблискують спалахи фотокамер, і на згадку нащадкам, завмирає час визнання Україною заслуг свого сина. Як спалахи світла проносяться картини життя.
Патріарха Київського і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА
Преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату
Дорогі браття і сестри!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
«Радуйтеся!» (Мф. 28, 9). Це вітання було першим, що промовив Ісус Христос після Свого воскресіння. Воно глибоко знаменне і втішне не тільки для мироносиць, до яких спершу було звернене, не тільки для апостолів, але й для всіх християн, які нині урочисто святкують Воскресіння Христове.
Чому воскресіння Христове наповнює віруючих живим захопленням, піднесеною духовною радістю? До воскресіння Христового переважна частина людства не мала живої віри і надії на воскресіння померлих тіл. В язичництві навіть у найбільших мудреців надія на життя після смерті була досить неясною і непевною. В юдейського народу існувала віра у воскресіння, і нею втішалися праотці (див. Іов. 19, 25) і пророки (Іс. 26, 19; Єз. 37,1–10; 2 Мак. 12, 43–44), однак, ґрунтуючись на очікуванні обіцяного Визволителя, Який має знищити смерть, ця віра була ще тільки сподіванням, позбавленим незаперечного доказу. Крім того, усвідомлення своєї гріховності тривожило людину й ослаблювало в ній надію на воскресіння для блаженного вічного життя.
to Reverend Archpastors, God-loving Pastors, Honorable Monastics and All Faithful Children of the Ukrainian Orthodox Church - Kyiv Patriarchate
Dear brothers and sisters!
CHRIST IS RISEN!
”Rejoice!” (Matthew 28, 9). This greeting was the first that Jesus Christ said after His Resurrection. It is deeply significant and consolatory not only for the women myrrh-bearers, to whom it was first addressed, not only for the apostles, but for all Christians who now solemnly celebrate the Resurrection of Christ.
Why does the Resurrection of Christ fill the believers with vivid excitement, elevated spiritual joy? Before Christ’s Resurrection a major part of the humanity had no living faith and hope for resurrection of the dead bodies. In paganism even the greatest wizards had a very unclear and uncertain hope for the life after death. The Jewish people had a faith in resurrection, and the forefathers (cf. Job 19, 25) and the prophets (Isaiah 26, 19; Ezekiel 37,1–10; 2 Maccabees 12, 43–44) found consolation in it; however, being based on the expectation of the promised Savior, Who was to destroy death, this faith was still simply a hope, lacking irresistible proof. Besides, the awareness of own sinfulness dismayed man and weakened in him the hope of resurrection for the blissful eternal life.
Главная : Річні загально-парафіяльні збори Свято-Троїцької громади УПЦ КП в США
Автор: O_Dviniatin 15 березня 2010 переглядів: 408
Річні загально-парафіяльні збори Свято-Троїцької громади УПЦ КП в США
З благословення Святішого Філарета, Патріарха Київського і всієї Руси-України, 14 та 21 лютого 2010 року в церковній залі Свято-Троїцького Храму, м. Норт Роялтон штат Огайо, відбулися річні загально – парафіяльні збори Управи та Сестринства парафії. Збори молитвою відкрив настоятель — митрофорний протоієрей Богдан Згоба. Парафіяни одноголосно проголосували за проведення річних зборів та пом’янули заупокійним співом ”Вічная пам'ять” померлих парафіян. Далі Ігор Гнида зачитав протокол піврічних Загальних зборів про роботу в парафії, який було затверджено одноголосно. Потім прот. Богдан Згоба прозвітував перед громадою. Він повідомив що, у 2009 році відбулося чимало приємних подій в житті парафії. З приємністю настоятель відзначив збільшення кількості парафіян: за минулий рік було прийнято до Троїцької парафії 30 родин. Влітку було проведено дитячий табір. Отець Богдан подякував за надані намети та допомогу в проведенні літніх заходів. Зокрема, було розпочато Недільну школу для дітей. Недільна школа на сьогодні налічує понад 40 діток різного віку. З успіхом проведено Престольне свято Тройці, та достойно вшановано приїзд Глави нашої Церкви, Святішого Філарета Патріарха Київського і Всієї Руси-України. На закінчення звіту настоятель подякував всім за допомогу в проведенні вищезгаданих заходів та працю в громаді.
In its session of January 23, 2010, the Holy Synod of the UOC - Kyiv Patriarchate considered the results of the work of the Inter-Orthodox Preparatory Commission that met on December 10-16, 2009 in Chambésy (Switzerland), at the Center of the Patriarchate of Constantinople. The issues of autocephaly, autonomy and the way of their declaring, and the issue of the Diptychs were the subject matter of the commission’s work. In follow-up of consideration of the commission’s work results the Holy Synod of the UOC-Kyiv Patriarchate adopted respective resolutions (Journal №1) and the Addresses to His All Holiness Ecumenical Patriarch Bartholomew, Patriarch Kirill of Moscow and the Primates of the other Local Orthodox Churches.
16 червня 2010 
In its session of January 23, 2010, the Holy Synod of the UOC - Kyiv Patriarchate considered the results of the work of the Inter-Orthodox